Наведено результати дослідження вираженості окисної модифікації білків (ОМБ) крові 50 хворих на цукровий діабет (ЦД) та 30 хворих різними формами ішемічної хвороби серця (IХС). Показано, що у разі ЦД та IХС під впливом процесів вільнорадикального окиснення відбувається пошкодження білкових молекул, яке супроводжується порушенням їх структури та функції, що є важливою ланкою патогенезу цих захворювань. Підвищений рівень ОМБ у поєднанні з притаманним ЦД хронічним оксидативним стресом є одним з чинників, що обумовлюють підвищений ризик розвитку IХС у цієї категорії хворих, а також погіршення перебігу та прогнозу інфаркту міокарда.

Приведены результаты исследования выраженности окислительной модификации белков (ОМБ) крови 50 больных сахарным диабетом (СД) и 30 больных различными формами ишемической болезни сердца (ИБС). Показано, что при СД и ИБС под действием процессов свободнорадикального окисления происходит повреждение белковых молекул, сопровождающееся нарушением их структуры и функции, что является важным звеном патогенеза изучаемых заболеваний. Повышенный уровень ОМБ, связанный с наличием при СД хронического оксидативного стресса, является одним из факторов, обуславливающих повышенный риск развития ИБС у данной категории больных, а также утяжеления течения и ухудшения прогноза при инфаркте миокарда.

Oxidative modification of blood proteins has been studied in 50patients with diabetes mellitus and in 30patients with different coronary heart diseases. It has been shown, that diabetic patients and those with coronary heart disease both had increasedlevels of oxidative modification of blood proteins compared to healthy persons. The data suggest that oxidative damage of proteins plays a role in pathogenesis of coronary heart disease and diabetes mellitus and is an important factor contributing to thehigher incidence of coronary heart disease and the poorer outcome from myocardial infarction in diabetic patients compared to nondiabetic subjects.

На єдиній основі гідрофобно-гідрофільного балансу хлоровмісних органічних молекул та їх міжфазного розподілу узагальнено відомості про хлоровмісні токсиканти різних класів: пестициди, лікарські засоби, отруйні речовини, розчинники та інші широко розповсюджені сполуки. Розроблено екстракційно-хімічну класифікацію хлоровмісних органічних токсикантів, яка дозволяє прогнозувати умови вилучення токсикантів шляхом утворення асоціатів, комплексних сполук, а також зміни ступеня іонізації. Вивчено вплив атомів хлору на гідрофобно-гідрофільний баланс молекул хлороорганічних сполук. Розглянуто величини зарядів на атомах хлору, а також проаналізовано внесок атомів хлору в константу розподілу похідних 8-оксихіноліну, який порівняно з внеском метильної групи. На прикладах неелектролітів - хлоропохідних метану, етану й етилену досліджено міжфазний розподіл у системах водний розчин - органічний розчинник і водний розчин - газова фаза для наступного ІЧ-спектрометричного визначення. Запропоновано експерсні та прості методики ІЧ-спектроскопічного визначення галогенвуглеводнів, яке не потребує хімічних реактивів, час визначення не перевищує 5 - 7 хвилин, відносне стандартне відхилення - 0,04. Встановлено, що даний підхід дає можливість розробляти експерсні та прості методики для визначення хлоровмісних органічних сполук різних класів.

Зазначено, що знання з аналітичної хімії є фундаметом для вивчення професійно-орієнтованих фармацевтичних дисциплін, таких як фармацевтична та токсикологічна хімія, факмакогнозія, клінічна фармація. Подано сучасну інформацію про оптичні та спектрометричні, електрохімічні та хроматографічні методи аналізу. Сформульовано загальну мету та конкретні цілі для кожного розділу інструментальних методів аналізу, в яких строго конкретизовано навчальну інформацію та є можливість перевірити якість її засвоєння в процесі вирішення навчальних завдань (контрольних питань, тестів, розрахункових задач).

Указано, что знания по аналитической химии являются фундаментом для изучения профессионально-ориентированных фармацевтических дисциплин, таких как фармацевтическая и токсикологическая химия, фармакогнозия, клиническая фармацея. Предложена современная информация об оптических и спектрометрических, электрохимических и хроматографических методах анализа. Сформулированы общая цель и конкретные задания для каждого раздела по инструментальным методам анализа, в которых строго конкретизирована учебная информация и имеется возможность проверить качество ее усвоения в процессе решения учебных заданий (контрольных вопросов, тестов, расчетных задач).

Обсуждены принципы формирования целей обучения химических дисциплин, которые преподаются студентам специальности "Фармация", в соответствии с системой программно-целевого управления качеством подготовки специалистов. Приведены примеры постановки целей обучения в курсе аналитической химии.